Як можна схарактеризувати особливості спілкування більш старших дітей? Як допомогти розвинути навички комунікації?
Доброго ранку, шановні читачі. Як можна схарактеризувати особливості спілкування більш старших дітей? Як допомогти розвинути навички комунікації? Зупинимося сьогодні ще на двох вікових групах.
ДІТИ 7 – 12 РОКІВ.
Спілкування поступово стає для дитини тим найголовнішим, заради чого вона ходить до школи, на гуртки, секції. Їй хочеться мати багато друзів, бути популярною, отримувати схвалення однолітків. Зростаючи, вона опановує всі особливості людських взаємин з усіма плюсами (перевагами) й мінусами (недоліками). Може змінювати друзів, ображатися на них, сваритися, розлучатися, знаходити нових, переживати, якщо в дружбі виникає конкуренція. І тут найголовніша допомога дорослого – поговорити, пояснити, просто вислухати, переконати в чомусь правильному. Тобто, головне на цьому етапі – підтримка з боку дорослого.
Батькам дитини дуже важливо у цьому віці:
- Навчитися слухати її, налагодити з нею довірливі стосунки.
- Давати дитині змогу набути нових дружніх зв’язків (літні табори, нові гуртки, секції, компанії тощо).
- Якщо ви розумієте, що дитина занадто сором’язлива, не вміє взаємодіяти з дітьми, зверніться до психолога, педагога, порадьтеся з людьми, яким ви довіряєте.
13 – 17 РОКІВ.
Непростий період дорослішання, коли дитина все сприймає надто гостро та болісно, живе емоціями. Саме в цей час виникає багато проблем зі спілкуванням як із дітьми, так і дорослими. Підліткам здається, що їх ніхто не розуміє і вони дуже самотні. Через гормональну перебудову організму вони почуваються скривдженими, можуть конфліктувати з усіма без видимих причин. Через нестабільну самооцінку в 6их виникає безліч проблем із подачею себе в підлітковій групі, з дружніми зв’язками. Саме в цей період дитині як ніколи потрібна підтримка дорослого, хоча зовні може здаватися інакше. Підліток поводиться незалежно і всіляко нехтує допомогою. Поради щодо допомоги дітям цієї вікової категорії будуть такими ж як для попередньої вікової групи, з тим лише застереженням, що в підлітків завжди потрібно цікавитися, чи готові вони, чи згодні, чи підуть, …Дуже важливо помічати всі зміни, що відбуваються з підлітком, бути готовими поспілкуватися, вислухати. Якщо ви не знайдете для цього часу, не виявите бажання, ваше місце знайде якась інша людина, і невідомо, які наслідки буде мати це спілкування. І ще один момент, давати пораду підлітку краще лише тоді, коли вас про це попросять.
Завершуючи розмову про спілкування дітей, як складову адаптаціії, хочу запропонувати вам універсальні правила для дітей будь-якого віку (діти спілкуються здебільшого у грі, навчіть дитину гратися правильно, розкажіть, як гратися, щоби інші діти прагнули спілкування з нею):
- Нікого не дражни.
- Не чіпай чужі речі та іграшки без дозволу.
- Не давай свої речі та іграшки, якщо в тебе їх не попросили ввічливо.
- Якщо тобі не пропонують грати, ти можеш попроситись у гру сам, адже це не соромно.
- Якщо тебе покликали грати, погоджуйся.
- Граючи, не обманюй.
- Ніколи нічого не випрошуй; попроси один раз, якщо не дали – відійди, припини просити.
- Хочеш щось попросити, роби це чемно.
- Не розголошуй чужих секретів.
- Не зводь наклепи, не передавай чутки.
До цих правил можете додати свої. Дотримуйтеся їх самі й навчіть їх своїх дітей. Успіхів вам, порозуміння з власними дітьми. Бережіть себе.
