ХТО І ЩО ВПЛИВАЄ НА ДИТЯЧУ САМООЦІНКУ
І знову доброго ранку. Радію нагоді знову поділитися з вами, шановні читачі, цікавою і корисною інформацією про самооцінку (СО). Цього разу ми зупинимося на двох моментах.
ХТО І ЩО ВПЛИВАЄ НА ДИТЯЧУ САМООЦІНКУ.
Насамперед, це ви – батьки. Постійне оцінювання, порівняння з іншими дітьми, собою у дитинстві («ось я у твоєму віці…»), критика, зацікавленість у високих оцінках – усе це впливає на дитячу СО. А також відсутність або наявність підтримки з боку близьких дорослих.
Ми з вами, дорослі, взаємодіємо з дитиною. І від того, наскільки часто і як це відбувається (наскільки жорстко поводимося, чи приймаємо дитину, чи допомагаємо їй опанувати нове у її житті), значно залежить рівень її СО.
І, звичайно ж, це той дитячий соціум, у якому перебуває дитина. Уявіть клас, де дитину цькують, дражнять чи не приймають до групи. І без того невисока оцінка знижується дедалі більше. Спробуйте уявити, що відчуває дитина, яка постійно програє у спортивних змаганнях, у якої немає хисту до малювання, співів. Зверніть увагу, шановні дорослі, наскільки відповідальними маємо ми бути, аби допомогти дитині сформувати нормальну СО.
Другий момент, який хочу висвітлити сьогодні – ЯК ПОВ’ЯЗАНІ САМООЦІНКА І АДАПТАЦІЯ.
Сподіваюсь, що вже всім зрозуміло, що нормальна СО (адекватна, занижена і завищена) дає дитині можливість краще взаємодіяти з соціумом, Низька і завищена створюють проблеми. Чому?
Висока СО передбачає, що в дитини сформовані неправильні уявлення про себе та свої можливості. Невдачі ігноруються, дитина не визнає своїх слабких сторін і, як наслідок, не прагне розвитку. З боку інших дітей можуть бути нерозуміння, небажання приймати дитину у свої ігри та дитяче товариство, тому що вони дуже тонко відчувають зарозумілість і критичне, зверхнє ставлення до себе. Оскільки дитина з завищеною СО вважає себе кращою за інших і дає знати про це іншим, до неї ставляться негативно, уникають спілкування.
Які виникають труднощі з адаптацією:
- невміння налагоджувати контакти з дітьми, низький соціальний статус у групі;
- гостре переживання невдач та програшів;
- неадекватний прояв себе в дитячій групі;
- тривала адаптація чи дезадаптація взагалі;
- вибирає собі роль «обраного», «зірки» без особливих підстав.
Діти з низькою СО надто сором’язливі, нерішучі, боязкі. Саме в таких дітей спостерігається затяжний і важкий адаптаційний період. Вони страждають від постійного очікування негативної оцінки своїх дій, критики, переймаються тим, що про них думають інші. Порівнюють себе з іншими не на власну користь. Будь-яку невдачу сприймають як власну трагедію.
Які труднощі виникають тут:
- невміння налагоджувати контакти з дітьми, низький соціальний статус у групі;
- гостре переживання невдач та програшів;
- неможливість проявити себе в групі;
- тривала адаптація чи дезадаптація взагалі;
- вибирає собі роль «жертви».
Я вже говорила, що СО можна при бажанні вирівняти. Про це наступного разу.
