ПРОБЛЕМИ ІЗ АДАПТАЦІЄЮ І ШЛЯХАХ ЇХ ВИРІШЕННЯ
Доброго ранку всім, кого продовжує цікавити тема адаптації дітей. Сьогодні хочу зупинитися на деяких ПРОБЛЕМАХ ІЗ АДАПТАЦІЄЮ І ШЛЯХАХ ЇХ ВИРІШЕННЯ.
Чому дитина-першокласник починає обманювати? :
Справа тут у завищених батьківських вимогах, порівнянні результатів дитини з результатами інших дітей. Навіть якщо в 1 класі ще немає оцінювання у формі балів, однаково є наліпки, стрічки здобутків, грамоти, подяки. І батьки, орієнтовані на сьогохвилинний результат, постійно щось вимагають у дитини. Підкоряючись цим вимогам, дитина намагається досягти відповідного рівня, але не завжди її можливостей або здібностей вистачає, а можливо, ще не прийшов час. І виходить, що постійно завищуючи планку, ми змушуємо дитину обманювати. Найчастіше це стосується саме навчальних, спортивних або творчих досягнень. Але це також можуть бути і вчинки, яких вона соромиться, а тому не хоче ділитися переживаннями з батьками, аби її не сварили.
Щоб уникнути такої поведінки, намагайтеся адекватно ставитися до дитячих успіхів і невдач. Жодні результати неможливі швидко й одразу. Дитина, яка постійно чує критику, крики на свою адресу, навряд чи буде успішною. Скоріше за все, вона стане невпевненою в собі. Якщо хочете довірливих стосунків із дитиною, менше сваріть і критикуйте, більше хваліть, підтримуйте, говоріть із нею. І тоді дитина не матиме причин вас обманювати.
ВИСТУП НА СВЯТІ АБО КОНЦЕРТІ. Часто можна стикнутися з тим, що діти соромляться виступати. Хоча є і категорія малюків, яким це дуже подобається: вони оточені увагою глядачів, їм подобається говорити, танцювати та співати, отримувати овації.
Чого саме бояться діти, які не люблять виступати?
- Бояться помилитися.
- Не подобається увага такої кількості людей.
- Бояться негативної оцінки батьків або порівняння з іншими дітьми.
- Пам’ятають попередні невдачі, що негативно впливає на настрій, породжує невпевненість.
Як допомогти дитині? Тренуйте. Починайте вдома, серед своїх. Потім поступово розширюйте аудиторію. Деяким дітям легше виступати разом із групою дітей, ніж самотужки. Зважте на це. Разом із дитиною поспостерігайте за тим, як виступають діти, обговоріть це. Не зациклюйтеся на помилках. Якщо щось не вийшло (забув вірш, рухи в танці, почав виступ невчасно і т.п.), не робіть із цього подію. Дитина і так засмучена, їй потрібна підтримка, а не критика.
Що важливо транслювати дитині:
- Помилятися нормально. Усі люди іноді помиляються.
- Мама й тато теж роблять помилки.
- Помилки – це досвід. Помиляючись, ми вчимося робити правильно.
- Якщо ти й зробив помилку, батьки не припиняють тебе любити.
Амбіції батьків іноді не відповідають віковим та індивідуальним можливостям дитини. Подумайте про те, що вона зовсім не зобов’язана відповідати вашим вимогам та забаганкам. Дитина просто росте і розвивається, а не бере участь у змаганні «хто кращий». Іще вона дуже залежить від того, якою її бачать і якою приймають батьки.
Як правильно підтримати дитину перед виступом?
Слід сказати: «Я в тебе вірю / У тебе все вийде / Ти впораєшся / Ти це зробиш, я знаю…»
Не кажіть дитині: «Не хвилюйся / Це не страшно / Нічого особливого у виступі немає / Твої хвилювання – це дурниці / Не бійся, виступати зовсім не страшно / Припини соромитись / Не виступиш – Дід Мороз не принесе тобі подарунок…»
Якщо ви хочете, аби дитина стала ще більш скутою і виступила погано, саме ці фрази допоможуть домогтися результату.
Наступного разу поговоримо про те, як впливає на дитину розлучення батьків і чим дитині можна допомогти. До зустрічі.
